Блог | Шановні, скільки можна плювати на закон?

Одна з основних проблем України, через яку мільйони простих українців не живуть, а виживають, – влада не виконує закони. А лише підганяє їх під свої інтереси. Прикладів безліч.

Пам’ятаєте, як міняли закон під нинішнього генпрокурора? Швидко та нахрапом. І запросто знайшли голоси. А на закони задля зміцнення банківської системи і збереження у майбутньому мільярдів коштів державного бюджету та накопичень громадян голосів щоразу не вистачає.

Місяцями не призначають суддів. В судах нема кому працювати, слухання вже призначають на кінець цього року.

Національний банк майже рік був без голови, через те, що гарант виконання Основного закону, не вносив подання до Верховної Ради. Без пояснень.

Країна перетворилася на вічно виконуючих обов’язки – людей які не відповідають за свою роботу повною мірою. А плоди пожинають прості люди. Все починається з малого. Яких тільки "виконуючих" у нас за цей час не було – в.о. директора Департаменту з питань люстрації Мінюсту, в.о. голови Держгеонадра, в.о. голови "Укрзалізниці", в.о. голови Фонду держмайна. Можна згадувати ще міністрів аграрної, інформаційної політики, охорони здоров’я.

Роками не призначаються нові члени Центральної виборчої комісії, але повноваження попереднього складу давно скінчилися.

Наведу інший приклад невиконання закону, важливий для розвитку економіки. Два роки фракція Радикальної партії переконувала парламент та Кабінет Міністрів підтримати ідею створення Експортно-кредитного агентства та побудови системи підтримки вітчизняних технологічних виробників на світових ринках. Закон таки було ухвалено. Він передбачає, що таке агентство Уряд мав би створити ще влітку 2017 року. Досі цього не відбулося. Подібних прикладів – безліч.

Ігнорування закону стає ознакою сьогодення.

Згадаємо фінансовий напрямок. Майже рік не працювала Рада НБУ – бо влада просто не призначала нових членів. Адже ділити банківську систему безконтрольно під килимом було зручніше. Повноваження членів наглядових рад державних банків також закінчились 6 років тому! Скільки ми не закликали, владна більшість не поспішала їх призначати. Знову таки керують без контролю. А потім ми дивуємось, що за роки незалежності за рахунок платників податків туди влито 12 мільярдів доларів державних коштів. Як у прірву. І ніяких кредитів МВФ не потрібно. Лише треба перестати красти.

Ще приклад. 20 березня Верховна Рада провалила законопроект про управління державними банками. Увага! Глоси за призначення своїх людей на важливі контрольні посади вони знайшли, а закон, який може стати на заваді розкрадання державних коштів, і на якому наполягають міжнародні партнери, провалили…

На жаль, справжні реформи їм не потрібні. Лише імітація.

Півтори роки в парламенті лежить нормальний законопроект колег-депутатів про фінансову поліцію. Восени минулого року Мінфін запропонував власний проект. Можна було знайти компроміс, напрацювати єдину позицію. І раптом на президентське прохання презентують ще один законопроект про бюро фінансової безпеки, яке серед завдань має боротьбу зі злочинністю у сферах оподаткування, митній та бюджетній сферах. І право призначати керівника цього бюро надається Президенту України. Проте це пряме порушення Конституції, яка йому таких повноважень не надавала. Якщо би владі були потрібні справжні реформи, якщо би вони хотіли позбавити бізнес від хабарників, подібні законопроекти би не пилилися роками. Насправді, йдеться про наміри створити чергову силову структуру для боротьби з конкурентами.

Інакше кажучи, все, що роблять представники влади сьогодні, вже пов’язано з наступними виборами. Президент та його союзники намагаються забрати під свій вплив будь-які владні важелі та фінансові потоки.

У парламентів кожної демократичної країни є 2 основні функції – законотворча та контролююча. І цей контроль дієвий та ефективний, аж до початку процедури імпічменту президента, як було в США. Так само там значно серйозніші контрольні функції парламентських комітетів.

У нас же в Україні про контрольну функцію парламенту майже забули. Вважаю, нам також потрібно значно посилювати роль комітетів Верховної Ради. Аби підвищити якість законотворчого процесу та контроль за діями виконавчої влади. Також необхідно ухвалити закони про імпічмент Президента та про спеціальні слідчі комісії.

Зрозумійте, цей блог не про персоналії. Закон має виконуватись незалежно від прізвища того, хто буде президентом – Ляшко, Порошенко чи Тимошенко.

Наполягаю: нам потрібно будувати дієву систему владних інститутів, аби вони виконували закон і працювали на добробут усіх громадян України.