Блог | Яку проблему насправді має вирішити ПнВК

Для мене є сумнівним факт, що ідея заміни чинної моделі податку на прибуток на податок на виведений капітал (ПнВК) має багато прихильників в Україні.

Навіть якщо в залі на питання Президента: “Чи є хто проти цього податку?”, – не виявиться жодної руки. Очевидно, що виховані люди, а в залі була більшість інвесторів в нашу країну, не будуть суперечити Президенту країни.

Я чимало спілкуюся з бізнесом з приводу переваг та недоліків введення ПнВК. Виявила цікавий факт – у цієї ідеї немає спільної мети. Дуже насторожує, що прихильники та автори законопроекту кожного разу обирають нові гасла для просування своєї ідеї.

Тому вирішила узагальнити всі гасла – обіцянки та провести перевірку (фактчек) з притаманним моїй професії професійним скептицизмом.

ПнВК забезпечить економічне зростання

Це твердження є спробою видати бажане за дійсність.

Немає доведеного причинно-наслідкового зв'язку між податком на виведений капітал і економічним зростанням. Занадто мало країн вдалися до подібних експериментів (скасування податку на прибуток). До того ж, будь-які результати чужих країн не можна бездумно екстраполювати на Україну. Потрібне ретельне порівняння обставин, за яких запроваджувалися ці експерименти за кордоном, та обставин, що існують в Україні.

Також запитаю, звідки така "щедрість" – давати можливість відтермінувати сплату податку на невизначений час незалежно від того, чи є поведінка платника соціально бажаною? Наприклад, можна давати пільги тим, хто інвестує, виплачує високі заробітні плати, оновлює обладнання тощо. Для цього може використовуватись прискорена амортизація та інші стимули, які спонукатимуть бізнес інвестувати в оновлення своїх виробництв.

Читайте: Податок на виведений капітал: що дасть і чому це важливо

Те, що пропонується у законопроекті з ПнВК, означатиме створення "чорної діри" та пробоїни у доходах бюджету. Навіть у "райдужних" розрахунках сума втрат бюджету сягала 46-50 млрд грн.

А знаєте, чим прихильники законопроекту пропонували "компенсувати" ці втрати? Податком на прибуток (!) та авансовою оплатою ПнВК! За їхніми розрахунками "авансом" можна буде стягнути 45 млрд грн, а "перетік податку на прибуток за 4 квартал 2018 року" дасть 23 млрд грн.

А далі (це з дописів одного з активістів-прихильників ПнВК у соцмережах) слідувало просто-таки зізнання: “надходження, які очікуються від здійснення операцій, які є об’єктами оподаткування ПнВК складуть лише 23 млрд грн.” Оце, мабуть, і є той максимум бюджетних доходів, який дасть ПнВК.

Тобто розмір "дірки" становитиме різницю між майже 100 млрд грн податку на прибуток та 23 млрд грн від ПнВК (та й ті не є надійними).

Не буде потреби мінімізувати податки штучним шляхом

Мінімізація залишиться. Питання сплати податків лежить в площині поведінкової економіки. Не існує надійних методів визначити, коли може статися відмова від оптимізації податків. При цьому податки на заробітну плату не змінюються, потреба у їх "оптимізації" залишається.

Спрощена система виглядає більш привабливою з точки зору сплати податків та дешевшою у порівнянні із податками на зарплату та ПнВК. Отже, схеми із використанням спрощеної системи стають більш вигідними за умови впровадження пропонованої моделі ПнВК, оскільки майже не залишають шансів контролерам оспорити транзакції із "непов’язаними" спрощенцями.

Часто прихильники нового податку задають запитання: "А яка буде мотивація "виводити капітал" після введення нового податку? Адже податки на нерозподілений прибуток не сплачуються". Мотивація збережеться через низку причин: як мінімум, через бажання заощадити на сплаті податків при виведенні коштів на споживання (особливо якщо споживання за кордоном), необхідність інвестувати за кордоном, прагнення захиститися від валютних ризиків в Україні, через недовіру до банківської системи в Україні тощо.

ДФС не буде перевіряти фінансовий результат, кількість перевірок зменшиться, податковий тиск на бізнес зменшиться

В моделі ПнВК треба перевірити не фінансовий результат за даними бухобліку, а кожну операцію з неплатником – під мікроскопом на предмет її змісту та контрагента з іншої сторони на предмет пов’язаності. Ще невідомо, яка перевірка буде більш об’єктивною. Окрім цього, податкова усе одно перевірятиме фінансовий результат навіть при ПнВК, аби, зокрема, визначити податкові зобов’язання за правилами трансфертного ціноутворення.

І це торкнеться не тільки великих платників (як зараз)!

Усіх платників ПнВК з обсягом контрольованих операцій понад 10 млн гривень запрошуємо до клубу "любителів трансфертного ціноутворення".

ПнВК вирішить проблему з податковими різницями

"Лікувати" проблему податкових різниць (до речі, 95% підприємств в Україні не ведуть податкових різниць) за допомогою ПнВК – це боротись з нежиттю за допомогою гільйотини. "Нежить" легко долається низкою уточнень до податку на прибуток.

ПнВК створить умови для переходу з єдиного податку на загальну систему

Спрощена система оподаткування у тандемі з ПнВК уособлюють мрію оптимізатора – можливість ухилятися на очах у контролерів без ризику понести покарання.

Стаття 298 Податкового кодексу "Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування" визначає умови переходу на загальну систему. Ніяких правових підстав для обмеження спрощеної системи у законопроекті про ПнВК не встановлюється.

Відтак, марні сподівання. ПнВК дає найбільший ефект для "ухилянтів" лише за умови співіснування ПнВК та спрощеної системи!

Перехід на використання єдиного первинного документу

Інвойс або рахунок-фактура може бути єдиним первинним документом відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідні зміни набрали сили з 1 січня 2017 року завдяки Міністерству фінансів України

Додатково:

Позиція Міністерство фінансів України викладена у листі від 16 лютого 2017 року № 31-11410-06-5/4339, аналогічна позиція і Державної фіскальної служби України у листі від 31.03.2017 № 6964/10/26-15-14-05-04-22

Зменшення корупційної складової в податкових органах за рахунок спрощення адміністрування

Як на мене, це політичні гасла, відтак мені – аудитору – не варто їх коментувати.

Зверну увагу, однак, на п. 140.11. законопроекту: "Якщо … контролюючим органом виявлено операції, які є об'єктом оподаткування …, але які не було оподатковано в результаті їх документального оформлення в інший спосіб, …контролюючий орган має право звернутися до суду про визнання угод фіктивними або удаваними. Такі операції підлягають оподаткуванню за результатами … кварталу, протягом якого рішення суду … набрало законної сили".

Перекладаю зрозумілою мовою: "До скорої зустрічі у судах з податковою з приводу фіктивності!".

Звертаю увагу, це стосується лише тих операцій, які "є об’єктом оподаткування". Тобто, операції із непов’язаними "спрощенцями" навіть розглядатись податківцями не повинні – адже операції з такими "непов’язаними" спрощенцями взагалі не оподатковуються згідно із законопроектом.

Дуже зручно для справжніх "ухилянтів", але не дуже – для нормальних платників.

І, напевне, ніякої корупції…

Рівні умови оподаткування суб’єктів господарювання

Наявність податкових пільг та будь-яких преференцій – це те, що створює нерівність серед платників податків. На сьогодні чинний ПКУ містить понад 300 різних податкових пільг. Нівелювання всіх існуючих пільг, а не введення ПнВК, створить рівні умови оподаткування.

ПнВК пропонується запровадити без перегляду існуючих пільг та преференцій, що надані Податковим кодексом стосовно різних податків та галузей. Зокрема, ПнВК запроваджується без скорочення спеціальних режимів оподаткування.

Скромно замовчується, які саме категорії платників отримають негайні фінансові вигоди від скасування податку на прибуток та збереження існуючих пільг і преференцій? Відсутні абсолютні цифри податкової економії із іменами конкретних найбільших платників-бенефіціарів.

Згадки про "зубожілих" бізнесменів, які "зітхнуть з полегшенням після впровадження ПнВК" – спосіб "заговорити" незручну конкретику.

Нарешті, хто заплатить за цю "іграшку" – які видатки потрібно буде зменшити, або які податки доведеться підняти? Ідею зі сплатою авансового внеску навіть дискутувати важко, це повернення до старих часів. Наступним кроком будемо вирішувати, як ці сплачені авансові внески повернути чи зарахувати бізнесу.

Це інструмент боротьби з офшорами

Низка маніпуляцій та недомовок:

З введенням ПнВК податок на доходи нерезидентів буде скасований. Створена Україною система захисту від недобросовісних платників (і так не найкраща, оскільки надходжень від податку на репатріацію небагато) стане ще більш вразливою.

Скасування податку на доходи нерезидентів буде вигідне, насамперед, недобросовісним структурам, які зараз не в змозі скористатися перевагами конвенцій через передбачені конвенціями захисні механізми.

Пояснюю: Зараз податок на доходи нерезидентів можна зменшити на підставі Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Конвенції містять умови, які ускладнюють доступ до переваг Конвенцій для недобросовісних платників.

Наприклад, недобросовісні структури часто не в змозі продемонструвати, що їх нерезиденти-"пустишки" є бенефіціарними власниками виплачуваних з України доходів. Як наслідок, виплати на адресу таких "пустишок" будуть обкладатися в Україні податком на доходи нерезидентів за повною ставкою (15%).

Без податку на доходи нерезидентів і без захисних механізмів конвенцій "виведення капіталу" істотно полегшиться і подешевшає, а, значить, стане доступнішим і привабливішим.

Правила трансфертного ціноутворення, швидше за все, не застосовуватимуться до процентів!

Замість ТЦУ до процентів застосовуватиметься примітивне, як кувалда, правило: "Сплачуєш ПнВК, якщо платиш проценти пов’язаному нерезиденту".

Але от що цікаво, так це можливість застосовувати до процентів ставку ПнВК 5%, якщо боргові зобов’язання перевищують власний капітал не більше, ніж у 3.5 рази. Нагадаю, що податок на репатріацію скасовано. Тож тепер можна сміливо виводити проценти на власні закордонні "пустишки" за скромні 5% ПнВК. Дешево і законно!

Доводилось чути: "Але ж операції з виплати процентів та роялті стануть "прямим" об’єктом оподаткування!". Тобто, ПнВК доведеться сплачувати навіть збитковим підприємствам (мовляв, тремтіть, збиткові "ухилянти"). Збиткові, може, й тремтітимуть, а от прибуткові – будуть посміхатися та дякувати авторам ПнВК за надійний канал дешевого виводу процентів (а через них – прибутків) за кордон.

В результаті буде досягнуто результат, що прямо суперечить задекларованим цілям. Замість "боротьби з офшорами" створюється "автобан до офшорів", по якому "вивозитимуть" прибутки.

Нещодавно один мудрий український політик та економіст назвав свій коментар про податок на виведений капітал "Будівничі несправедливості". Назва дуже влучна і дуже сумна – і справедлива.

Можна припустити, що серед прихильників податку на виведений капітал є щиро віруючі у всеосяжні позивні ефекти нового податку: від подолання корупції до, не виключено, покращення здоров’я.

Точно є ті, хто чітко усвідомлює свою власну грошову вигоду від запровадження нового податку, вони знають, скільки вони зекономлять та скільки зароблять на новому податку.

Є, напевно, прошарок тих, кому байдуже, буде запроваджено цей податок чи ні.

Але як би хто не ставився до податку на виведений капітал, наслідком його прийняття стане побудова несправедливості, про яку йшлося вище. І заплатимо за цю несправедливість усі ми – або новими податками, або інфляцією.

І наостанок. Закінчу риторичними питаннями:

Якщо в ідеї немає спільної мети та спільного бачення, чи може вона задовольнити очікування всіх прихильників?

Чи можемо ми – бізнес – говорити чесно, без брехні?