Блог | Сідайте, вам "двійка"!

Парламент, нарешті, звільнив Гонтареву.

Коротко нагадаю наші претензії. Багато зауважень були детально викладені з великою групою експертів в Стратегії розвитку банківської системи.

1. Дії Нацбанку поглибили падіння гривні. Всі найбільші стрибки курсу збігаються з різким збільшенням видачі рефінансування (наприкінці 2014-го - початку 2015 років). Видавалося понад мільярд на добу кільком обраним банкам. Коли Гонтарева з трибуни заявила, що НБУ не відповідає за стабільність гривні, то нехай прочитає 99 статтю Конституції, де чітко написано: "Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією Національного банку".

2. НБУ в ручному режимі давав доступ до валюти. Бізнесмени і банки скаржилися в комітет на зростання рівня хабарів. Але ніхто публічно не наважився про це заявити.

3. Очевидно, чистка була потрібна. Але вона не була справедливою та оперативною! Одні банки можна було врятувати, але їх закривали швидко. Інші - тягнули місяцями, дозволяючи виводити мільярди. Парламентський комітет був завалений скаргами на невиконання банками своїх зобов'язань. Включаючи державні підприємства, яким багато місяців не віддавали кошти з їх рахунків навіть на зарплати. На нарадах в комітеті заступник голови НБУ разом із головою правління одного банку неодноразово обіцяли вирішити питання. Потім з цього банку зняли статус проблемного. А через два тижні - відправили на ліквідацію! І подібних прикладів було багато.

В результаті банкопаду завдано величезного удару по підприємствам і перспективам всієї економіки України. Бізнес і представники середнього класу, що мали на рахунках більше 200 тис., назавжди втратили свої кошти.

А іншим громадянам повертали гроші з держбюджету. На це витратили майже 90 млрд. грн. По суті, цей борг поклали на плечі наступного покоління.

Чистка перетворилася в переділ власності.

З найвідоміших випадків можна згадувати "Дельта-банк" (обіцяли не чіпати системні банки), Банк "Форум" (можна було врятувати!), "Хрещатик" (підкилимна змова щодо вбивства крупного банку), "Михайлівський" (не звертали увагу на відверті махінації).

Найбільш кричущий випадок - "ПриватБанк". І це також злочинна недбалість НБУ! Скільки років можна було не помічати проблему? На його докапіталізацію вже витратили півтори сотні мільярдів гривень! При цьому Гонтарева неодноразово запевняла мене, як голову профільного комітету Ради, що у неї все під контролем.

Тепер з парламентської трибуни вона заявляє, що олігархи винні НБУ, і що вони виводили кошти з банків. А чому вона раніше мовчала? Чому Нацбанк дозволяв це робити?

4. НБУ взяв злочинний курс на знищення малих і середніх банків через нереальні і безглузді умови щодо збільшення мінімального рівня статутного капіталу. Ніяких логічних причин крім свідомої роботи на інтереси великих банків тут немає. Але концентрація капіталу - загроза конкуренції і стабільності. 76% активів вже зосередили 10 найбільших банків. Чим більше банки, тим голосніше падають, і тим болючіше для громадян і всієї країни.

5. Нацбанк вкрай мало зробив для вирішення проблеми непрацюючих кредитів. Досі в Україні більше половини кредитів не обслуговується.

6. НБУ повинен був активніше працювати з Урядом і Парламентом, щоб разом знижувати інфляцію. Допущені величезні помилки з неадекватного використання депозитних сертифікатів. Обсяги витягування коштів із банківської системи вражають. Наприклад, тільки за 2017 рік - на загальну суму 2,67 трлн. гривень. Ніхто не говорить, що цей інструмент взагалі не треба використовувати. Але обсяги і ставки - явно неадекватні.

А що зроблено задля доступності кредитів для вітчизняних підприємств?

7. Одна з ключових претензій - байдуже ставлення взагалі до реформ фінансової системи. Йдеться також про неадекватне ставлення до Парламенту. Глава Нацбанку постійно публічно демонструвала нерозуміння функцій НБУ і Верховної Ради, прописані в законах України. І взагалі роль центробанків, роль парламентів і парламентського контролю в розвинених країнах. Глава НБУ не повинен критикувати законодавчий орган. А ось в обов'язки і повноваження Верховної Ради входить контроль за всіма державними органами.

Як сказала глава МВФ Крістін Лагард, незалежність центрального банку базується на його прозорості та підзвітності.

Безвідповідально ігнорувати профільний парламентський комітет. Будь-який відповідальний керівник розуміє: під час кризи потрібно співпрацювати з усіма і швидко просувати реформи. Колишня глава Нацбанку не приходила до парламенту підтримати законопроекти, важливі для стабілізації фінансової системи. Ніхто з НБУ не працював із фракціями.

Можу наводити безліч прикладів зневажливого ставлення до реформ усієї влади. Але наведу лише один. Для зміцнення системи на майбутнє дуже важливо було створити кредитний реєстр. Щоб будь-якому банку було видно в реальному часі, хто не віддає кредити. Йдеться саме про великих боржників. Такі реєстри існують в сотні країн. Україна взяла на себе зобов'язання перед Євросоюзом прийняти цей закон ще в 2015 році. Ми підготували наш законопроект у 2016-му. Влада нічого не робила. І лише восени 2017-го, коли постало питання заморожування співпраці з міжнародними партнерами, був поданий проект від Кабміну. Але його провалили в сесійній залі. І тільки наші титанічні зусилля щодо узгодження позицій фракцій дозволили його прийняти. А я, нагадаю, що є представником маленької опозиційної фракції. Але мені не важливо, кому будуть вішати медалі. В мене душа болить за державу.

Кілька десятків законопроектів, потрібних для зміцнення і розвитку фінансової системи, висять у повітрі без розгляду. Хоча було б достатньо особистих звернень глави НБУ до Президента, керівництва Ради і постійної роботи з лідерами фракцій і нашим комітетом, щоб прискорити процес. Але нічого подібного не робилося.

Дуже добре, що призначений новий керівник Нацбанку України. І дуже сподіваюсь, що він не повторить помилок попереднього.