Блог | Що таке банде*івська ідеологія?

Польська еліта дуже неоковирно і бездумно грається із гострими питаннями, перетворивши свою внутрішню політику на зовнішню. Тобто інтереси внутрішньої політики поляки поставили попереду і тепер будуть якось цю ситуацію розрулювати.

Що відбувається? У Польщі при владі т.з. права польська коаліція. До того ж тепер країна досягла середнього рівня розвитку. Це означає, що вона не може розвиватися такими темпами, як розвивалась раніше без якихось надзусиль суспільства, влади і всієї системи. Для того, щоб Польщі і надалі підтримувати швидкі темпи розвитку, потрібні величезні темпи мобілізації суспільства і відповідно політичного класу.

Але виходить так, що полякам легше зробити когось винним. Тому вони граються в національні питання, бо не можуть дати відповіді, які б задовольняли національне самолюбство, честолюбство і марнославство. Політикам дуже важко сказати, що попереду у нас 50 років тяжкої праці, що нам треба значно більше і ретельніше працювати за німців, і може через 50-100 років ми досягнемо рівня Німеччини. Звісно, легше знайти винних у цьому, чим вони зараз і займаються.

Є дуже марнославне намагання повністю відбілити свою історію. Мовляв, жоден поляк ніяким чином не був причетний до переслідування євреїв, що є не правда. Приліпили до цього Україну і використовують нас. Хоча враховуючи наше нинішнє становище, мали б поводитись шляхетніше.

Читайте: Львов — не Польша, Крым — не Россия!

Звичайно, все це нерозумно, марнославно і деструктивно. Але поляки так поводяться не лише по відношенню до України, але й по відношенню до впливової єврейської громади і до Штатів, які її підтримують.

Що нам з усім цим робити? По-перше, активно вести діалог. Бо що таке власне кажучи, бандерівська ідеологія, яку взялися забороняти в Польщі. Хто дасть відповідь на це визначення?

Бандерівська ідеологія – абсолютно звичайна ідеологія, яка була практично в усіх європейських державах на той час, в тому числі і в Польщі. В кожній країні була своя національна ознака з акцентами на національне визволення. Наприклад, пункт про неподільну самостійну і соборну Україну. Якщо це визначення є злочином у Польщі, то так само говорити про неподільну і самостійну Польщу теж є злочином?

Як на мене все це дуже натягнуто і неправдиво. Але нам треба бути спокійними. Бо, по-перше, є велика ймовірність, що цей закон не буде підписаний. Якщо США критикують подібні закони, то Польща не буде аж настільки деструктивною проти самої себе.

Читайте: Почему украинцы ездят на заработки в Польшу, а не наоборот – поляки к нам?

По-друге, питання навіть не в цьому. Ми ж бачимо, що це втілення якихось настроїв у польській верхівці. Якщо у вашого сусіда психологічні проблеми, це ж не означає, що і вам треба сходити з розуму. Україна повинна демонструвати зрілість, помірковану, здорову і спокійну позицію. Відповідати звертально – було би безглуздо. Нам потрібно далі продовжувати спокійну розмову з польською верхівкою. Але при цьому розуміти, що поряд країна, еліта якої грається з комплексами, принесеними із 17-18-го ст. Якби їй дали можливість, то вона би скористалася проблемами сусіда.

З іншого боку це має позбавити нас рожевих ілюзій і в той же час додати тверезості.

Це те саме, якби ми зараз ми почали вимагати від поляків переписати свій національний гімн, де є згадка про Стефана Чарнецького, який здійснював геноцид на території України. А в польському гімні він позитивний герой. От якби Україна зараз почала домагатися від Польщі змінити свій національний гімн – чи було би це розумно?

Тому нам потрібно демонструвати свою мудрість країнам, яким здається, що вони вже зрілі.