Блог | "Порешала теща Абрамовича": почему стоит взглянуть за кулисы обмена заключенными между РФ и США

Даже самые большие соглашения в мире происходят из-за личного интереса стейкхолдеров, именно так могут проходить переговоры и в отношении Украины.

Далее текст на языке оригинала.

Напередодні виборів Білому Дому було конче важливо звільнити журналіста WSJ Евана Гершковича. Американцями розроблена ціла операція, в основі якої — задоволення особистого его путіна.

Бункерний не приховував свого інтересу у звільненні Вадима Красікова: це його давній "дружаня" з часів "Лєнінграда", вони багато часу проводили на стрільбищах, також Красіков виконував "делікатні" вогнепальні доручення. Зокрема, путінського "побратима" піймали у ФРН одразу після вбивства опозиційного кремлеві діяча. Берлін відмовляв москві у видачі вбивці, засудженого на довічно.

путін знає: для звільнення росіянина треба захопити американця. Так відбувалося з заарештованим торговцем зброї Віктором Бутом, і наркоторговцем Константином Ярошенком, задля обміну яких москва виловила важливих "американів". Цього разу ФСБ заарканила журналіста WSJ Евана Гершковича, - він виявився саме тим необхідним американцем.

Тепер про звільнення Гершковича. Білий дім не одразу зрозумів натяки кремля, доки путін відверто не сказав журналісту Такеру Карлсону: готовий обміняти Гершковича та конкретного кілера. Тут почалася робота ЦРУ у зв’язці з Байденом і Гарріс, і це крутіше за будь-який серіал.

Прийдешні події важко втиснути в короткий допис. Поки Салліван складав списки на обмін, Байден і Гарріс намагалися вмовити Шольца на видачу кілера, а розвідка нишпорила по всьому світі у пошуках цінних російських в’язнів.

Численні перепони, непередбачувані події могли зірвати процес у будь-яку мить. Після неочікуваної смерті російського опозиціонера Навального, Камала Гарріс побоюючись, що Шольц може відмовитися від задуманого, спеціально прилетіла до нього на зустріч, а опісля пролунав дзвінок від Байдена. "Заради вас я зроблю це", - сказав Шольц. 👉🏼 США довелося вмовляти не лише Німеччину. Двоє ув’язнених росіян, які могли бути цікаві Москві, знаходилися у Словенії, про що окремо велися перемовини Гарріс з прем'єр-міністром Голобом. Повільні словенські суди мало не зірвали всю угоду.

Окрім секретних каналів ЦРУ, в процесі обміну брали участь ще двоє - американський медіамагнат Руперт Мердок, який нещодавно одружився на колишній тещі російського олігарха Абрамовича, ну і сам ексзять Роман, пише The Times. Вони тривалий час були посередниками у звільненні журналіста WSJ, саме тому народився мем "тьоща порєшала".

До речі, показові прізвища учасників обміну: РФ, окрім Красікова, отримала подружжя російських шпигунів Дульцевих, які жили у Словенії, видаючи себе за громадян Аргентини, агент Павло Рубцов та хакер Роман Селезньов, увʼязненого до 27 р. за шахрайство, звинувачений в інсайдерській торгівлі Владислав Клюшин, співробітник Арктичного університету Тромсе Михайло Мікушин й один з учасників контрабандистської мережі "Сернія" Вадим Коношонок. Натомість росіяни віддали журналістів, волонтерів, колишніх військових та політичних вʼязнів кремля.

Обмін зафіксував не лише цінності обох держав, а й повернення до часів холодної війни. І це власне головне побоювання західного світу, що тепер кремль виловлюватиме побільше західних громадян, аби обміняти їх на своїх шпигунів та вбивць. путін не приховує пріоритетів.

На останок: цей кейс унаочнює, чому США терплять загравання Туреччини з РФ, Китаєм та віссю зла взагалі: обмін знову демонструє успіх Туреччини як посередника. Саме їхня розвідувальна служба організувала обмін на своїй території.

Зараз Ердоган знову у вигідній позиції. Великий обмін став можливим завдяки турецькій розвідці, тому Анкара знову натякає, що зможе зіграти головну роль миротворця у питанні російсько-української війни.