Блог | Чи не напече голову росіянам гаряче сонце Лівії?

Цими днями ЗМІ повідомили, що Росія направила в Лівію десятки військових радників, які готують там бойовиків так званого маршала Хафтара. Як зазначають міжнародні медіа, його угруповання контролюють схід і частину півдня цієї багатостраждальної країни, де вже декілька років триває жорстока громадянська війна. Повідомлення також містять дані про постачання важкого російського озброєння до Лівії та прибуття туди найманців зі знаної в Україні та Сирії горезвісної приватної військової компанії "Вагнер".

Яка ж мета цього карколомного лівійського стрибка для Москви?

Відомо, що Росія наразі відчайдушно намагається посилити свої позиції в Африці і щонайменше повернути собі той значний вплив, який колись мав СРСР на Чорному континенті, пише Олег Бєлоколос для УКРОПу. Зокрема, нещодавно з’явилася інформація про те, що міністерство оборони Російської Федерації планує відкрити офіційне представництво у Центральноафриканській Республіці (ЦАР), що свідчить про наміри Москви налагоджувати з цією країною тісні воєнні контакти та масштабне військово-технічне співробітництво.

За повідомленнями з різних джерел, у даному випадку начебто йдеться про російські інтереси в нафтогазовому секторі Лівії та контроль за міграційними маршрутами з Африки до Європи, що потенційно може відкрити для Росії потужні інструменти впливу на Євросоюз. Можна також говорити про те, що присутність у цій країні створить для Москви практично необмежені можливості у питаннях інфільтрації своєї підривної агентури по всьому Магрибу та Середземномор’ю.

Читайте: Світовий океан стає полем нового протистояння наддержав

Слід зазначити, що інформація про зацікавленість РФ у лівійських справах з’явилась ще на початку 2017 року. За даними поінформованого у регіональних питаннях агентства "Аль-Джазіра", Росія ще раніше встановила контакти з Хафтаром (тоді його ще називали генералом), який хотів заручитися військовою підтримкою Москви для розширення зони власного впливу. Кремль, у свою чергу, прагнув скористатися його можливостями у Лівії – йшлося начебто про наміри Москви отримати опорні пункти/бази в районах Тобрука й Бенгазі.

Що ж, очевидно, така активність Росії на південному фланзі Європи не залишиться непоміченою в європейських столицях. Як не залишиться вона таємницею й для Вашингтона, що здійснює постійний моніторинг ситуації в Лівії та періодично завдає авіаударів по ісламістах у цій країні, які координує Африканське командування збройних сил США (AFRICOM). Тим більше що за наявними даними Ісламська держава зберігає свої позиції у цій країні, зокрема у вигляді так званої пустельної бригади.

Можна також додати, що сьогодні сили, підконтрольні Хафтару, ведуть тривалі та важкі бої з місцевою міліцією за контроль над містом Дерною, і, вочевидь, потребують для цього нового російського важкого озброєння. Тож скидається на те, що Кремль намагається підготувати для себе ще одну так звану сильну людину – клієнта в Африці.

Між тим, з історії добре відомо, що втрутитися в непрості африканські справи іноземним державам доволі легко, однак дуже важко іноді вийти з них без суттєвих втрат...