Кремль грає роль спойлера, а США роблять крок назад

сенатор Маккейн

Медіа сприйняли новину про призначення спеціального посланця для ведення переговорів з Владислав Сурковим як сигнал того, що США прагнуть більшого залучення у врегулювання "української кризи". Я критично ставлюсь до такої думки, оскільки існує низка обставин, які ускладнюють американсько-російський діалог щодо українського питання.

По-перше, мова йде про призначення спеціального посланця США на одну з позицій, яка виявилась вакантною після закінчення президентства Барака Обами. Йдеться мова про призначення наступника Вікторії Нуланд, яка відповідала за двосторонній дипломатичний контакт з Росією по українському питанню. Тобто це означає, що США будуть повертатись до того рівня дипломатичних контактів з Росією, які мали місце рік тому за президентства Обами.

Видео дня

По-друге, призначення спеціального посланця зовсім не означає, що США готові підключатися до Нормандського формату. Тобто США будуть підтримувати двосторонні дипломатичні контакти з Москвою та Києвом, однак скоріш за все будуть і надалі уникати багатосторонніх контактів, які стосуються безпосередньо українського питання. А Нормандський формат якраз є таким прикладом багатосторонньої платформи. Тому врегулювання конфлікту на Донбасі і надалі ляже на плечі більшою мірою Німеччини, меншою мірою Франції, як країн, які, на думку Білого дому, мають нести відповідальність за європейську безпеку. Це також відповідає очікуванням Вашингтона, який прагне, щоб ці країни витрачали більше ресурсів та політичного капіталу на вирішення проблем європейської безпеки.

І по-третє, звістка про призначення спецпосланця відбувається на тлі негативного фону американсько-російських відносин. Це скандал з прослуховуванням, який зараз в США набирає розголосу. Це також і останні події навколо Сирії. Це означає, що навіть якщо новопризначений посланець встановить контакт з Сурковим, все одно низка протиріч, які накопичилися у двосторонніх відносинах, буде заважати діалогу між Вашингтоном і Москвою по українському питанню.

Крім того, сирійська криза та неспокійна ситуація в інших гарячих точках (Лівія, Афганістан), де Росія намагається збільшити свій вплив, свідчать, що Кремль грає радше роль спойлера, ніж конструктивного партнера Заходу.

Тому для того, щоб було якесь зрушення у питанні врегулювання конфлікту на Донбасі потрібна зміна у відносинах між безпосередніми учасниками конфлікту. Тобто або Україна, або Росія (фактична сторона конфлікту) повинна стрімко змінити свою позицію щодо врегулювання конфлікту на Донбасі й піти на рішучі політичні поступки. Але поки найближчим часом немає підстав сподіватись, що Київ чи Москва зроблять якісь поступки з багатьох очевидних причин. Як наслідок, факт призначення спеціального посланця може призвести до одного позитивного результату – адміністрація Трампа зможе уникнути звинувачень в тому, що вони нічого не роблять на українському питанні.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.